- оселя
- -і, ж.1) Житловий будинок разом із двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба. || чого, заст. Сукупність будівель, що мають певне призначення.2) Приміщення для проживання людей; житло. || Місце поселення живих істот взагалі.3) діал. Селище, поселення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.